пістолетний
ПІСТОЛЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до пістоле́т.
— Назад, пане обер-лейтенант! — почув він за спиною владний голос.. Повернувся і побачив спрямоване на себе пістолетне дуло (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 186);
// Признач. для стрільби з пістолета.
Малі ж підкови для наших коней цінувались особливо високо, як пістолетні патрони найдефіцитніших калібрів (Гончар, III, 1959, 89).
Словник української мови (СУМ-11)