Словник української мови в 11 томах

п’єзокварц

П’ЄЗОКВА́РЦ, у, ч. Кристал кварцу, на гранях якого під впливом деформації виникають електричні заряди.

Великі родовища різновидності гірського кришталю — п’єзокварцу виявлено в горах Тарбагатаю на сході Казахстану і поблизу Джезказгана (Рад. Укр., 27.III 1957, 1).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. п’єзокварц — п’єзоква́рц [від п’єзо (електрика) і кварц] різновид кварцу, який здатний від зміни форми та об’єму утворювати електричні заряди на гранях кристала. Застосовують у радіотехніці, електроакустиці тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука