радянський
РАДЯ́НСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до ра́да 4.
Першим декретом Радянської влади був декрет про землю!.. (Стельмах, II, 1962, 177);
Фермер хотів з уст рядового бійця, такого ж, як і він, хлібороба, почути правду про радянську державу (Гончар, III, 1959, 220);
// Який стосується роботи Рад як органів влади.
В. І. Ленін учив, що ознакою ділової роботи всякої радянської організації є правильний добір кадрів, уміла розстановка і виховання працівників (Ком. Укр., 5, 1960, 47);
Радянський апарат.
2. Який існує в Країні Рад, належний їй.
— Я хочу ще сказати, що тільки за Радянського уряду я дістав можливість здійснити свої багаторічні плани. Великий Ленін дав мені все (Довж., І, 1958, 499);
Зародження української радянської поезії припадає на роки громадянської війни та іноземної інтервенції (Про багатство л-ри, 1959, 113);
Гори, долини, поля і ріки — Все це радянське, наше навіки (Бойко, Ростіть.., 1959, 9);
// Зробл., вигот., одержаний і т. ін. у Країні Рад.
В Плоєшті нам довелося перебазуватись із мадьярських вагонів у наші, радянські (Гончар, III, 1959, 341);
// Власт. Країні Рад.
Радянська демократія;
// Власт. людям Країни Рад.
Радянський патріотизм; Радянська ідеологія;
// Який має права громадянства Країни Рад.
— Я, бачите… вчилась у Німеччині і залишилась при кафедрі для наукової роботи. Після того я маю повернутися додому… — Значить, ви… радянська громадянка? (Смолич, І, 1958, 83);
Радянська людина — це звучить гордо! (Рад. Укр., 5.V 1961, 3).
Радя́нська А́рмія див. а́рмія;
Радя́нський наро́д див. наро́д;
Служу́ (слу́жим) Радя́нському Сою́зу див. служи́ти.
Словник української мови (СУМ-11)