радіотелеметрія
РАДІОТЕЛЕМЕТРІ́Я, ї, ж. Наука про засоби вивчення на відстані за допомогою радіосигналів стану людини, властивостей верхніх шарів атмосфери, космічного простору і т. ін.
В останні роки радіотелеметрія широко використовується під час льотних випробувань ракетних пристроїв, безпілотних літаків і керованих снарядів (Наука.., 2, 1958, 6);
За станом космонавта [Г. С. Титова] і його діяльністю в польоті систематично провадилося спостереження з допомогою сучасних методів радіотелеметрії і телебачення (Рад. Укр., 12.VIII 1961, 2);
На допомогу медикам прийшла радіотелеметрія. У шлунково-кишковий тракт людини вводять.. мініатюрний передавач.. Прилад і розповідає лікареві про фізіологічні, фізичні та хімічні процеси в організмі (Веч. Київ, 13.XI 1967, 4).
Словник української мови (СУМ-11)