разовка
РАЗО́ВКА, и, ж. Грубо змелене борошно.
Вони.. не відвертали носа від його свити й не промацували руками клунка, де лежали харчі і мамин гостинець Василеві — пиріжки з маком і медові коржики, спечені з разовки (Стельмах, І, 1962, 404).
Словник української мови (СУМ-11)