разючість
РАЗЮ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до разю́чий.
Юля зрозуміла, що класний керівник цілком правильно визначив її майбутню розмову з Лукашевич. Не гніватись, а говорити точними словами, щоб вони влучали в саме серце. Щоб Варя відчула їх справедливу разючість (Донч., V, 1957, 285).
Словник української мови (СУМ-11)