райдужно
РА́ЙДУЖНО, рідше РА́ДУЖНО. Присл. до ра́йдужний, ра́дужний.
Ліхтарі якісь незвичні, Бач, як райдужно цвітуть! Посміхаються зустрічні: «Це закохані ідуть» (Мур., Лірика, 1954, 18);
Іду — і серце квітне, так райдужно кругом (Сос., Солов. далі, 1957, 98).
Словник української мови (СУМ-11)