райно

РАЙНО́, а́, с., діал. Бруд.

— Та воно б уже годилося й поприбирати, — сказав хтось з гурту. — Ач, яке райно! (Мирний, І, 1949, 335).

Значення в інших словниках

1. райно — райно́ іменник середнього роду бруд діал.  Орфографічний словник української мови
2. райно — -а, с., діал. Бруд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. райно — РАЙНО́, а́, с., діал. Бруд. – Та воно б уже годилося й поприбирати, – сказав хтось з гурту. – Ач, яке райно! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах