рамено
РАМЕ́НО, а, с., заст. Плече.
І враз, раптово Рученьки білі, запашні Лягли на рамена мені… (Стар., Поет. тв., 1958, 26);
Ремінець муляв худе рамено молодого інженера (Дмит., Наречена, 1959, 155);
*Образно. Уже тополі гордовиті, З рамен стрясаючи імлу, Радіють ранкові й теплу (Рильський, II, 1956, 225);
*У порівн. Коріння дерев, грубе, немов рамена, виринало гадюкою з моху (Коб., Вибр., 1949, 302).
Словник української мови (СУМ-11)