рамці
РА́МЦІ, ів, РА́МЦЯ, мець, мн., заст. Рамки ( див. ра́мка 1, 2).
Всі бачили те віконце — таке воно невеличке, всього з чотирьох шибок. Рамця трухлі, і в одній шибці папером заліплена дірка (Вас., Незібр. тв., 1941, 35);
Близько будинку пролітають трамваї, виблискуючи райдугами скла в золотих рамцях (Мик., II, 1957, 176);
Коли ми встали вранці і вибігли погрітись на сонці, Іван уже показував.. круглі рамці з карткою заможної пані (Панч, На калин. мості, 1965, 33);
*У порівн. Над очима чорні бровенята дугами послалися, мов бархатні рамця (Мирний, IV, 1955, 253).
◊ Хоч у рамці вправ див. вправля́ти¹.
Словник української мови (СУМ-11)