раночком
РА́НОЧКОМ, присл. Вранці.
Попадя бере та й бере курочки; дійшло вже до того, що зостався один півник. На другий день вийшла бабуся раночком годувати півника, аж нема вже й півника (Україна.., І, 1960, 147).
Словник української мови (СУМ-11)