рано-раненько

РА́НО-РАНЕ́НЬКО, присл. Те саме, що вдо́світа.

Треба ж рано-раненько, до світу треба встати… (Головко, І, 1957, 267).

Значення в інших словниках

1. рано-раненько — ра́но-ране́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. рано-раненько — див. рано  Словник синонімів Вусика
3. рано-раненько — присл. Те саме, що вдосвіта.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рано-раненько — РА́НО-РАНЕ́НЬКО, присл., розм. Те саме, що ра́но-вра́нці. Треба ж рано-раненько, до світу треба встати... (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
5. рано-раненько — ВДО́СВІТА (УДО́СВІТА) (дуже рано, перед світанком), НА СВІТА́НКУ, РА́НО-ВРА́НЦІ, ВРА́НЦІ-РА́НО (УРА́НЦІ-РА́НО), РА́НО, РАНЕ́СЕНЬКО, РАНІ́СІНЬКО, НА СВІТА́ННІ, СВІТА́НКОМ, РА́НО-РАНЕ́НЬКО, РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКУ (РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКО) підсил.  Словник синонімів української мови
6. рано-раненько — Ра́но-ране́нько, ра́но-ране́сенько  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)