рано-ранісінько
РА́НО-РАНІ́СІНЬКО, присл. Те саме, що ра́но-ране́сенько.
Рано-ранісінько схоплюся; біжу на поденщину (Вовчок, І, 1955, 139).
Словник української мови (СУМ-11)РА́НО-РАНІ́СІНЬКО, присл. Те саме, що ра́но-ране́сенько.
Рано-ранісінько схоплюся; біжу на поденщину (Вовчок, І, 1955, 139).
Словник української мови (СУМ-11)