рвія
РВІ́Я, ї, ж., рідко. Те саме, що ре́вність 2.
Невиразна, пекуча рвія обурила серце її (Л. Янов., І, 1959, 244);
Я не цілком твій — зве мене Життя нове і інші мрії; Від них мене не відітне Ні ласки пал, ні муки рвії (Стар., Вибр., 1959, 17).
Словник української мови (СУМ-11)