реагуючий

РЕАГУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до реагува́ти.

Свої наукові роботи він провадив.. з обліком кількості реагуючих речовин і продуктів реакції (Хімія, 7, 1956, 22).

Значення в інших словниках

1. реагуючий — реагу́ючий прикметник про хімічні речовини  Орфографічний словник української мови
2. реагуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до реагувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. реагуючий — РЕАГУ́ЮЧИЙ, а, е, хім. Який вступає в хімічну реакцію. Стан реагуючої суміші, коли стільки одних речовин утворюється, скільки інших речовин витрачається, називається хімічною рівновагою (з навч. літ.); Реагуюча речовина.  Словник української мови у 20 томах