револьверний
РЕВОЛЬВЕ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до револьве́р.
Юрба давала відсіч поліції і козакам; лунали револьверні постріли, і багато поліцейських було поранено (Ленін, 11, 1970, 330).
2. техн. Який може рухатися.
Найбільше поширення одержали верстати.., в яких револьверна головка розташована на вертикальній осі (Технол. різального інстр., 1959, 122).
∆ Револьве́рний верста́т — металорізальний верстат з рухомою головкою, на якій можна встановлювати і закріпляти багато металорізальних інструментів.
При роботі на револьверних верстатах і верстатах-автоматах найчастіше застосовують дискові (круглі) гребінки (Різальні інстр.., 1959, 75).
Словник української мови (СУМ-11)