режисер

РЕЖИСЕ́Р, а, ч. Постановник спектаклю, кінофільму, естрадно-концертної програми, циркової вистави і т. ін.

Сьогоднішня кінокартина «Біла Пустеля» й її режисер спали мені на думку (Ю. Янов., II, 1958, 11);

Тараса Григоровича не можна було пізнати: він метушився з ранку до пізньої ночі і, здається, більше за всіх турбувався, щоб усе вийшло, «як у справжньому театрі». Його одностайно обрали головним режисером та організатором вистави (Тулуб, В степу.., 1964, 310);

Режисер несе відповідальність не лише за рівень виконавської майстерності колективу, а й за ідейну значущість його роботи (Мист., 4, 1961, 13).

Значення в інших словниках

1. режисер — режисе́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. режисер — (від лат. regere — управляти) постановник спектаклів, фільмів, естрадних та циркових програм  Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. режисер — [реижиесер] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
4. режисер — -а, ч. Постановник спектаклю, кінофільму, естрадно-концертної програми, циркової вистави і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. режисер — Дидаскал  Словник чужослів Павло Штепа
6. режисер — РЕЖИСЕ́Р, а, ч. Постановник спектаклю, кінофільму, естрадно-концертної програми, циркової вистави і т. ін. Сьогоднішня кінокартина “Біла Пустеля” й її режисер спали мені на думку (Ю.  Словник української мови у 20 томах
7. режисер — режисе́р (франц. regisseur, від лат. rego – керую) постановник спектаклю, кінофільму, естрадно-концертної, циркової програми.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. режисер — РЕЖИСЕ́Р (художній керівник спектаклю, кінофільму, радіопередачі тощо), ПОСТАНО́ВНИК, ШТАЛМЕ́ЙСТЕР заст. (у цирку). Часто-густо наші режисери дуже мало уваги приділяють мові актора (А. Бучма); Постановник не осипав Ярославу компліментами, він після роботи тільки потиснув їй руку (О. Гончар).  Словник синонімів української мови
9. режисер — Режисе́р, -се́ра; -се́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)