Словник української мови в 11 томах

рейсмус

РЕ́ЙСМУС, а, ч., спец. Інструмент для прокреслювання ліній, рисок.

За допомогою рейсмуса ми проводимо лінії, паралельні обструганій поверхні бруска або дошки (Стол.-буд. справа, 1957, 95);

Для підвищення продуктивності праці і збільшення точності розмічання слюсарі застосовують спеціальні кернери і рейсмуси (Слюс. інстр.., 1959, 71).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рейсмус — ре́йсмус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. рейсмус — -а, ч., спец. Інструмент для прокреслювання ліній, рисок; деревообробний верстат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рейсмус — РЕ́ЙСМУС, а, ч., спец. Інструмент для прокреслювання ліній, рисок. За допомогою рейсмуса ми проводимо лінії, паралельні обструганій поверхні бруска або дошки (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. рейсмус — ре́йсмус, ре́йсмас (нім. Reiβmaβ, від reiβen – креслити і Mass – міра, розмір) розмічальний інструмент для прокреслювання ліній (рисок).  Словник іншомовних слів Мельничука