ремонтування
РЕМОНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ремонтува́ти.
Тієї ж хвилини з-за рогу показався Кость Мовчан, а за ним сержант з клунком учнівських чобіт для ремонтування (Багмут, Щасл. день.., 1951, 34);
Кращим методом [боротьби з безсистемним схрещуванням] є ремонтування маточного поголів’я (Соц. твар., 1, 1956, 38).
Словник української мови (СУМ-11)