реорганізований
РЕОРГАНІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до реорганізува́ти.
На початку 1920 року Народний комісаріат державного контролю був реорганізований у робітничо-селянську інспекцію (Рад. Укр., 23.I 1963, 2);
// У знач. прикм.
Слід подбати, щоб ремонтною базою залишились всі майстерні реорганізованих МТС, бо якщо їх укрупнити, то для віддалених колгоспів це буде незручно (Колг. Укр., 4, 1958, 5);
// реорганізо́вано, безос. присудк. сл.
Київські стаціонарні театри у ті роки [1919 р.] було реорганізовано (Мист., 1, 1959, 39).
Словник української мови (СУМ-11)