репрезентантка
РЕПРЕЗЕНТА́НТКА, и, ж., книжн. Жін. до репрезента́нт.
Лемішковський зустрічає на балу у начальника суду одну з трьох доньок станового пристава Пшепшинського, типічних репрезентанток польської шляхти (Драг., І, 1970, 282);
Літературна мова, мова школи, церкви, уряду і письменства робиться справді репрезентанткою національної єдності (Фр., XVI, 1955, 338).
Словник української мови (СУМ-11)