репресований
РЕПРЕСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до репресува́ти.
— Чоловік тієї Оксани Остапівни.. був репресований (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 269);
// у знач. ім. репресо́ваний, ного, ч.; репресо́вана, ної, ж. Людина, яка зазнала репресій.
— Ти вже його на роботу прийняв? А документи, а характеристика? А з біографією як? Може, він із репресованих? (Тют., Вир, 1964, 116).
Словник української мови (СУМ-11)