реприз —
репри́з іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
реприз —
-у, ч. 1》 спец. Те саме, що реприза. 2》 мед. Судомний вдих, який супроводжується свистом і виникає за швидкими кашлевими поштовхами під час нападу кашлю в дітей, хворих на коклюш.
Великий тлумачний словник сучасної мови
реприз —
РЕПРИ́З, у, ч., спец. Те саме, що репри́за.
Словник української мови у 20 томах
реприз —
репри́з, репри́за (від франц. reprise – відновлення, повторення) 1. Повторення одного з розділів музичного твору. 2. Короткий жартівливий номер, який виконують актори розмовного жанру в цирку й на естраді. 3. У фехтуванні – повторний удар. 4. Перехід коня на алюр після подолання перешкоди.
Словник іншомовних слів Мельничука