ресорний
РЕСО́РНИЙ, а, е. Прикм. до ресо́ра.
На авторемонтному заводі № 1 у той час виготовляли тільки ресорну втулку (Веч. Київ, 9.IV 1958, 1);
// Признач. для виготовлення ресор.
Ресорна сталь;
// З ресорами.
— От тепер ми.. накупимо добрих коней, будемо їздити в ресорних екіпажах (Н.-Лев., III, 1956, 166);
Перевозять плоди ресорними підводами або автомашиною (Сад. і ягідн., 1957, 236).
Словник української мови (СУМ-11)