реставрувати
РЕСТАВРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. Проводити реставрацію (у 1 знач.).
Найбільша частина моїх наукових праць основується на текстах давніших пам’яток південно-руського письменства, які я відкрив або критично реставрував (Фр., І, 1955, 41);
— Куди він дивиться? — Сюди, на Пешт. Вірніше, на те зелене поле, де через багато років виростуть квартали Пешта. — Хочете реставрувати? (Гончар, III, 1959, 267);
Напружена післявоєнна ситуація склалася у колгоспі.. Треба і степи зорати, і клуби реставрувати, і школи відбудувати (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 43);
Щоб переробити підлоги, треба було мати технологічне устаткування. Робітники знайшли вихід — реставрували стару розчиномішалку, зробили шліфувальну машину (Роб. газ., 9.IX 1966, 3).
2. Здійснювати реставрацію (у 2 знач.).
Словник української мови (СУМ-11)