рефлексія
РЕФЛЕ́КСІЯ, ї, ж.
1. Самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом.
Коли в Шевченка знов з’являються рефлексії, він перемагав їх, вважаючи, що краще плекати надію, підтримувати ілюзію, ніж іти на компроміс з ворогом (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 594);
Для героїв обох повістей [А. Головка] характерні душевна роздвоєність, непослідовність дій, постійні рефлексії (Іст. укр. літ., II, 1956, 433).
2. В ідеалістичній філософії — відображення, а також дослідження процесу пізнання.
3. мист., рідко. Те саме, що рефле́кс 2.
Словник української мови (СУМ-11)