реципієнт
РЕЦИПІЄ́НТ, а, ч. Хворий, якому переливають кров або пересаджують тканину чи якийсь орган.
Людина, у якої беруть кров, називається донором, а якій переливають — реципієнтом (Заг. догляд за хворими, 1957, 180);
Позитивний ефект [при пересадці органів] можна дістати лише в тому разі, коли орган донора і орган реципієнта імунологічно й генетично не відрізняються один від одного (Рад. Укр., 5.ІІ 1969, 4).
Словник української мови (СУМ-11)