рибник
РИ́БНИК, а, ч.
1. Штучне водоймище або судно для живої риби.
Чудових результатів добилися співробітники Всесоюзного науково-дослідного інституту ставкового рибництва: вони вирощують коропа у.. рибниках (Веч. Київ, 13.ІХ 1967, 4).
2. Робітник рибного підприємства.
У глибині бухти видно цехи.. заводу пенопласту, який постачає рибників чудовим замінником пробки (Веч. Київ, 24.VII 1957, 3).
3. Пиріг із рибою.
Поклавши руку на плече, він сказав: — Заходьте, напече рибників із ряпушки дружина, а до них — не зайва і чарчина (Гонч., Вибр., 1959, 271).
Словник української мови (СУМ-11)