ригористичний

РИГОРИСТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Стос. до ригоризму.

Треба сказати, що моє життя змолоду розвило в мене трохи навіть ригористичний погляд на карти (Драг., II, 1970, 193);

Була вона також не менше строгою і ригористичною супроти інших (Фр., II, 1950, 312);

Ледве на цілу голову нижчий за свого занадто ригористичного друга, він став навшпиньки, щоб поглибше вдивитися в похололі Сергієві очі (Шовк., Людина.., 1962, 243).

Значення в інших словниках

1. ригористичний — Ригористи́чний: — суворий, твердий [44-1]  Словник з творів Івана Франка
2. ригористичний — ригористи́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. ригористичний — -а, -е, книжн. Стос. до ригоризму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ригористичний — РИГОРИСТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн. Стос. до ригоризму. Треба сказати, що моє життя змолоду розвило в мене трохи навіть ригористичний погляд на карти (М. Драгоманов); Була вона також не менше строгою і ригористичною супроти інших (І.  Словник української мови у 20 томах