рижинка
РИЖИ́НКА, и, ж., розм. Відтінок рижого кольору.
Трохи бліде, схудле обличчя, а чорний чуб, чорні з рижинкою східні очі й у ряді білих зубів два вставлені з платини — все це робило з нього замріяного,.. молодого чоловіка (Ле, Міжгір’я, 1953, 353).
Словник української мови (СУМ-11)