рижієвий
РИЖІЄ́ВИЙ, а, е. Вигот. з рижію.
Череп’яний каганчик, що вилупила його Катря з розбитого кашника, з каплею рижієвої олії на дні, ледве блимав у темному кутку (Мирний, IV, 1955, 286);
Рижієву макуху використовують як концентрований корм для худоби, але в невеликій кількості (Ол. та ефір. культ., 1956, 175).
Словник української мови (СУМ-11)