римуватися
РИМУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.
1. Бути співзвучним, становити собою риму.
Я проходжу берегом, де хлюпоче Буг, Слово Буг римується з добрим словом — друг (Забашта, Калин. кетяг, 1956, 67);
Тут [у вірші] римується третій рядок першої строфи з третім рядком другої строфи: протікає — знає (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 112).
2. Пас. до римува́ти 1.
Словник української мови (СУМ-11)