риття
РИТТЯ́, я́, с. Дія за знач. ри́ти.
Сьогодні дренажні роботи на одному об’єкті, завтра — риття канав на другому (Дмит., Наречена, 1959, 154);
Низькі ноги [барсука] на пальцях мають міцні кігті, добре пристосовані до риття (Веч. Київ, 18.Х 1958, 4).
Словник української мови (СУМ-11)