роджений

РО́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до роджа́ти.

Я роджена на Буковині в малім містечку в Гура-Гуморі року 1863, 27 падолиста в глибині гір Карпатських (Коб., III, 1956, 546);

*Образно. Всіляка мода [в поезії], де зріють скороспілі примітиви, минає, а щире слово, роджене життям і долею народу, залишається, перемагає (Мас., Роман.., 1970, 89).

Значення в інших словниках

1. роджений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до роджати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. роджений — РО́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до роджа́ти. Я роджена на Буковині в малім містечку в Гура-Гуморі року 1863, 27 падолиста в глибині гір Карпатських (О. Кобилянська); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. роджений — Ро́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. роджений — Ро́джений, -а, -е 1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. І. 5. 2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172.  Словник української мови Грінченка