родословний
РОДОСЛО́ВНИЙ, а, е, рідко.
1. Те саме, що родові́дний 1.
Він листувався з якимось складачем українських родословних списків (Сміл., Сад, 1952, 189).
Родосло́вна кни́га — те саме, що Родові́дна кни́га ( див. родові́дний).
На Поділлі новоспечений дворянин був урочисто вписаний у дворянську родословну книгу (Стельмах, І, 1962, 15);
Родосло́вне де́рево — те саме, що Родові́дне де́рево ( див. де́рево).
2. у знач. ім. родосло́вна, ної, ж. Те саме, що родові́д.
Бовдюг і Латочка сперечалися про родословну цариці Катерини. Бовдюг говорив, що вона походить від австрійців, а Латочка доказував, що від французів (Тют., Вир, 1960, 210);
Отака звичайна і неповна, Як в мільйонів трудових, проста, Вся моя селянська родословна Із століть суворих вироста (Мас., Сорок.., 1957, 35).
Словник української мови (СУМ-11)