розбагнитися
РОЗБАГНИ́ТИСЯ, и́ться, док., розм. Стати багнистим, таким, по якому важко або неможливо йти, їхати.
Осінь не забарилась.. Шляхи розбагнилися, поля почорніли, дерева засмутилися (Збан., Курил. о-ви, 1963, 177);
// безос.
Незабаром розтануть сніги,.. розбагниться, розкисне так, що хоч-не-хоч, а вже й з хати не вийдеш (Збан., Сеспель, 1961, 304).
Словник української мови (СУМ-11)