розблискатися
РОЗБЛИ́СКАТИСЯ, ається, док. Почати інтенсивно блискати (у 1 знач.).
Розгримілися громи — і земля під пшеницями задрижала, розблискалися блискавиці і його долю над селом виписували (Черемш., Тв., 1960, 292).
Словник української мови (СУМ-11)