розбрунюватися
РОЗБРУ́НЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗБРУ́НИТИСЯ, иться, док., рідко. Те саме, що розбрунько́вуватися.
Ясний, теплий день ранньої весни. Під щедрим промінням сонця парує земля, розбрунюються дерева (Нар. тв. та етн., 1, 1969, 47);
*Образно. — Весна,.. народ розбрунюється, закипає (Ле, Наливайко, 1957, 119).
Словник української мови (СУМ-11)