Словник української мови в 11 томах

розбігтися

РОЗБІ́ГТИСЯ див. розбіга́тися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розбігтися — розбі́гтися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розбігтися — див. розбігатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбігтися — РОЗБІ́ГТИСЯ див. розбіга́тися.  Словник української мови у 20 томах
  4. розбігтися — о́чі розбіга́ються / розбі́глися чиї, у кого, кому і без додатка. 1. Хтось не може зосередити увагу на чомусь одному, дивиться то на одне, то на інше. Вийдеш на вулицю — повно всюди, народ як плав пливе… та всі в дорогих празникових святкових уборах ..  Фразеологічний словник української мови
  5. розбігтися — ПОШИ́РЮВАТИСЯ (про звуки, запахи тощо — виходячи з якогось джерела, займати, заповнювати собою дедалі більший простір), ШИ́РИТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ), РОЗНО́СИТИСЯ, РОЗЛЯГА́ТИСЯ, РОЗКО́ЧУВАТИСЯ, ПРОКО́ЧУВАТИСЯ, РОЗПЛИВА́ТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
  6. розбігтися — Розбігтися см. розбігатися.  Словник української мови Грінченка