розвантаження
РОЗВАНТА́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розванта́жити.
[Ганна:] Піду та розпитаю, де поставлять наші вагони для розвантаження (Мороз, П’єси, 1959, 21);
Механізація розвантаження зерна на хлібоприймальних пунктах вивільнила тисячі вантажників (Рад. Укр., 4.VIII 1959, 2);
Поки машина стоїть під навантаженням чи розвантаженням, Дарка куняє (Баш, На.. дорозі, 1967, 133);
Завдання машин полягатиме в розвантаженні людини від.. величезної і трудомісткої роботи (Вісник АН, 4, 1957, 38).
Словник української мови (СУМ-11)