розверстий
РОЗВЕ́РСТИЙ, а, е, ритор., рідко. Широко розкритий, широкий.
Треба було мати залізну силу волі, щоб вистояти отут, перед розверстим отвором мартена, проти тисячоградусної температури (Собко, Біле полум’я, 1952, 11).
Словник української мови (СУМ-11)