розводящий

РОЗВОДЯ́ЩИЙ, щого, ч. Військовослужбовець, який розставляє вартових на пости і стежить за несенням ними служби.

— Він [вартовий] виконує накази тільки свого начальника караулу, його помічника та розводящого (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 22);

На тім боці моста на невеличкім плацу мінявся караул. Розводящий, а за ним вартовий, що змінився, повернулися наліво кругом і чітким кроком віддалилися в бік будиночка (Мур., Бук. повість, 1959, 124).