розв’ючуватися
РОЗВ’Ю́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗВ’Ю́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.
1. Звільнятися від в’юків, вантажу.
Брянський скомандував скласти на воза матеріальну частину. Бійці вмить розв’ючились, і за кілька хвилин міномети вже лежали в каруці, дбайливо обмощені сіном (Гончар, III, 1959, 70).
2. тільки недок. Пас. до розв’ю́чувати.
Словник української мови (СУМ-11)