розгаслий
РОЗГА́СЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до розга́снути, розга́сти.
Нічого, по-вашому, ця латка асфальту не дає? Ніщо він, по-вашому, цей п’ятачковий острівець в порівнянні з морем чорноземів з маслянисто-чорними ріками розгаслих на цілу зиму та осінь шляхів? (Гончар, Тронка, 1963, 124);
// У знач. прикм.
По розгаслій дорозі йти було важко; версту по версті місив ногами Давид, на кожному кроці провалюючись у талому снігу (Головко, II, 1957, 178).
Словник української мови (СУМ-11)