розгниватися
РОЗГНИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗГНИ́ТИСЯ, иє́ться, док., розм., рідко. Робитися гнилим, згнивати.
— Вже волю́ в арешті згинути І розгнитися зовсім, — Власний дім волю́ покинути, Ніж арештом жити в нім! (Фр., XIII, 1954, 97).
Словник української мови (СУМ-11)