розгризуваний
РОЗГРИ́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до розгриза́ти.
Дзвеніло срібло, тріщали розгризувані кістки, шелестів шовк, бриніли ножі, шаблі та остроги пишного панства (Тулуб, Людолови, І, 1957, 95).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗГРИ́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до розгриза́ти.
Дзвеніло срібло, тріщали розгризувані кістки, шелестів шовк, бриніли ножі, шаблі та остроги пишного панства (Тулуб, Людолови, І, 1957, 95).
Словник української мови (СУМ-11)