Словник української мови в 11 томах

роздзвонити

РОЗДЗВОНИ́ТИ див. роздзво́нювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. роздзвонити — роздзвони́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. роздзвонити — див. роздзвонювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздзвонити — РОЗДЗВОНИ́ТИ див. роздзво́нювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. роздзвонити — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови