роздробленість
РОЗДРО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість роздробленого (у 1 знач.).
Роздробленість хлорофілових зерняток настільки велика, що сумарна поверхня цієї речовини приблизно в 200 раз перевищує загальну площу листка (Хлібороб Укр., 10, 1965, 10).
2. перен. Стан за знач. роздро́блений 2.
Ослаблення Києва як політичного і культурного центра в період феодальної роздробленості, а потім тяжка й тривала боротьба проти татаро-монгольського іга серйозно загальмували літературне життя давньої Русі (Рад. літ-во, 7, 1968, 36).
Словник української мови (СУМ-11)