роздрібнений
РОЗДРІ́БНЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздрібни́ти.
У шихту вводять роздрібнене на порошок паливо. При випалюванні воно згоряє, завдяки цьому зростає міцність готової продукції [цегли] (Роб. газ., 16.VII 1966, 1).
2. у знач. прикм., перен. Який складається з окремих частин; розчленований.
Роздрібнене сільське господарство царської Росії грунтувалося на ручній виснажливій праці (Колг. Укр., 10, 1957, 5);
// Роз’єднаний, розпорошений.
— Перемоги не буде з нашими роздрібненими силами й такими занепадницькими розмовами (Ле, Наливайко, 1957, 327).
Словник української мови (СУМ-11)