роззнавати
РОЗЗНАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., РОЗІЗНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Шляхом розпитування узнавати про кого-небудь, довідуватися про щось.
Роззнавай мене, розпитуй про мене, може-таки про мене що-небудь і добре почуєш (Кв.-Осн., II, 1956, 45);
Марина зітхнула: — От саме через те ти й щаслива, Олено, що правильно ти його полюбила. А не так, як я: шубовсть! Наче з кручі у воду. Не розпитала нічого! Не розізнала (Головко, І, 1957, 487).
Словник української мови (СУМ-11)